1. Визначення помилки
Підбурювання — спонукання когось до почуттів, слів або дій, що завдають шкоди.
2. Близькі за значенням слова:
Спокушання, провокація, підбурювання, під'юджування, намовляння, підмовляння.
3. Словесні прояви помилки:
«Ходімо, покуримо!»;
«Так, це погана справа… Але давай-но спробуємо!»;
«Тебе принижують, а ти мовчиш, відповідай йому!»;
«Ну, вдар мене, вдар! Злякався?»;
«Вийдемо, поговоримо!?»;
«А тобі слабо?»;
«Випий до дна, доведи, що ти не слабак!»;
«Тобі що, найбільше треба?»;
«Зроби, як тобі сказали, чи ти мамин синочок?»;
«Даремно ти собі багато чого не дозволяєш, один раз живемо» та інші.
4. Форми прояву
Батьки своєю поведінкою підбурюють дітей до необдуманих вчинків. Наприклад, разом із дітьми переходять дорогу в недозволеному місці («Один раз можна, коли поспішаєш»), на очах у дітей обманюють одне одного, курять, лихословлять (та інші способи подати дитині «поганий приклад»).
Гучні висловлювання в громадських місцях, щоб «завести» всіх на участь в обговоренні. Наприклад, одна людина починає лаяти продавців, ЖЕК, чиновників, уряд і цим провокує інших на осуд, обурення, злість.
Поведінка, яку важко спокійно терпіти, провокування інших на відповідні негативні дії. Наприклад, людина постійно «дістає всіх» своєю поведінкою: бурчить, занудствує, підбурюючи інших до нетерпимості, крику тощо.
Надання людині доступу до інформації, яка свідомо її підбурює (такої, що гарантовано введе її в емоційний стан — з урахуванням її схильностей). Наприклад, сказати заздрісній людині, наскільки більше отримують її колеги.
Підштовхування інших до порушення трудової дисципліни — коли самому хочеться порушити, але не вистачає лише компанії. Наприклад, деякі працівники на виробництві підмовляють інших піти з роботи до закінчення робочого дня: «Керівника ж немає на місці, можна піти й раніше».
Налаштовування людей проти когось (хто здається «поганим») — постійні критичні висловлювання: «Щоб усі його зненавиділи».
Підштовхування молодих батьків до помилок у вихованні та догляді за дітьми. Наприклад, сусідка радить матері більше годувати маленьку дитину морквою й горіхами, а в неї починається алергія. Або неспокійні сусіди кажуть: «Ваша дитина дуже бігає, шумить, нам крізь стіну чути, як вона машинки катає» — і підштовхують батьків до надмірної суворості до малюка (тепер уже й машинки катати не можна).
Відмовляння людей від правильних дій або розумних планів (підбурювання до бездіяльності). Наприклад: «Та навіщо тобі ремонт, дах ще не тече!», «Навіщо тобі з дитиною на море їхати, там спекотно й нудно», «Не витрачай гроші на навчання, усе одно все забудеш!».
Провокування одне одного на порушення правил безпеки в побуті: «Не вимикай плиту, нехай вариться, зараз тільки сміття винесемо й повернемося», «Та смикни сильніше за цей шнур, що він там у розетці застряг!?», «Трусни як слід по монітору, може, запрацює».
Підмовляння когось займатися тим, що буде шкідливим для здоров'я саме цієї людини (хоча іншим може бути корисним) — через неуцтво. Наприклад, дорослий син переконує батьків зайнятися екстремальними видами загартовування (скупатися в ополонці). Або батьки змушують доньку займатися гімнастикою, хоча їй це шкідливо через особливості зв'язок.
Прагнення «поділитися з друзями» своїми шкідливими звичками — «за компанію». Наприклад: «Ти що, у нас ще досі не куриш? Ех, шкода, от посиділи б тут разом, поспілкувалися...», «А я ось вино зробив сам, ходімо куштувати!», «Зіграймо через мережу!» (на комп'ютері).
Людина своїм способом життя підбурює інших. Наприклад, людина лихословить, збирає плітки про когось тощо, а інші цим «заражаються» (звикають до цього як до «звичного тут способу спілкування»).
У нетверезій компанії «друзі» підмовляють одного зі своїх сісти за кермо й покататися, «щоб було веселіше» — «Або тобі слабо?».
Залишаючи свої речі без нагляду, людина підбурює тих, хто схильний до крадіжки (залишений верхній одяг у поліклініці біля кабінету лікаря, недбало кинута сумка на роботі, гроші в кишенях пальта), вважаючи, що нічого страшного не станеться: «Начебто навколо нормальні люди, а я ж швидко повернуся».
Багато господинь підбурюють себе й оточення до переїдання, готуючи їжу на свята у великих кількостях і вмовляючи всіх скуштувати, накладаючи великі порції, вважаючи, що на столі всього має бути вдосталь, головне — смачно нагодувати родину, гостей.
Людина розповідає іншим плітки про сусідів і родичів, вважаючи, що в цьому немає нічого поганого, і підбурює їх до неприязні, ворожнечі, лайки.
Глузування, насмішки над людьми провокують образи, небажання спілкуватися та інші.
5. Механізм помилки
В основі підбурювання лежить помилкова думка: «Я нічого поганого не роблю, і нічого страшного від цього не станеться (кому не подобається — можете не слухати, не дивитися)».
Тут людині лінь замислитися про наслідки: а що буде далі? Чи сподобається це мені самому? Хіба я цього хотів? Іноді людина провокує іншу на поганий вчинок і до кінця не усвідомлює, до чого це може призвести.
Тому всі види підбурювання мають спільну рису — небажання думати. Звідси — переконання, що «та нічого не станеться», «нічого страшного», «трохи можна», «спробуємо й кинемо», «один раз — не шкідливо», «раз мені допомогло, то й іншим допоможе» та інші.
Безпечність, легковажність («та нічого страшного») призводять до того, що людина, наприклад, і сама не дотримується правил безпеки, і підштовхує інших до порушень. Наприклад, удома полиця ледве тримається й може впасти на голову, а глава сім'ї переконує всіх, що нічого страшного, ще багато років провисить, і ніякого ремонту починати не треба, «краще полежимо — фільм подивимося».
Через самовпевненість («Я все знаю», «Я дуже розумний і досвідчений») людина дає іншим невідповідні поради й цим підштовхує людей до помилок. Наприклад, бабуся, яка радить батькам одягати дитину тепліше, вважає себе досвідченою («Я ж двох виростила!»), але не враховує, що для іншої дитини корисне зовсім інше (їй особисто краще не перегріватися).
Така самовпевненість разом із неуцтвом призводить до того, що людина підштовхує інших до занять, які можуть бути й корисними для неї особисто, але для інших вони шкідливі. Наприклад, людині сподобалося займатися якимось видом спорту, і вона вмовляє всіх друзів теж піти на заняття («Що мені корисно, те й усім корисно!»), хоча для декого саме цей вид спорту буде шкідливим через фізичні особливості.
Забобони, керування упередженнями, передбаченнями сильно підбурюють людей до помилок. Наприклад, жінка дізналася, що вони з чоловіком «не збігаються за гороскопом», і сама провокує руйнування сім'ї, з будь-якого приводу нагадуючи чоловікові про те, що «нам разом узагалі жити протипоказано» — («Ну, зрозуміло, чому в нас усе так, ти ж Козоріг, а я Телець»).
Хитрість і користь підштовхують людину розв'язувати свої проблеми «чужими руками» і спеціально підшукувати собі виконавців своїх намірів. Наприклад, людина хоче щось украсти, і щоб самій залишитися «осторонь», вона навмисно підбурює іншого: «А тобі слабо?», «Та зроби, порахуємося».
6. Шкода
Показавши поганий приклад дітям, батькам важко перевиховувати їх, доводячи, як треба правильно чинити, тому що вони вже втратили авторитет.
Підбурюючи «друзів» їздити в нетверезому стані, людина потрапляє в аварію, отримує важку травму. У неї виникають фінансові труднощі — щоб відновити здоров'я, потрібні чималі кошти.
Втягуючи інших у конфлікт, людина погіршує взаємини з ними.
Якщо людина підбурює інших іти з роботи раніше, то в неї псуються стосунки з колегами, оскільки запланована робота залишається невиконаною, також з'являється занепокоєння, що можуть помітити перебування в робочий час в іншому місці.
Якщо жінка одягається дуже зухвало, то провокує чоловіків на нав'язливість, насильство, може стати жертвою.
Коли людина недбало ставиться до своїх речей (залишає на видноті гаманці, мобільні телефони чи інші предмети), то може їх позбутися.
Втрачається повага й щирість до такої людини, яка звикла підбурювати й провокувати людей.
Якщо своїми свідомо підбурювальними діями штовхнути людину на сильні почуття, то цим можна завдати серйозної шкоди її життю та здоров'ю (наприклад, довести літню людину до нападу).
7. Мотиви й альтернатива
| Мотиви (хибні уявлення, установки) | Альтернатива |
|---|---|
| «Роблю (кажу), що хочу — а якщо не подобається, не дивіться». | Чи корисне мені самому те, чого мені «хочеться»? Чи справді це для мене настільки необхідно? (Чи вартує це зіпсованих стосунків?). Що для мене дорожче? |
| «Треба сказати йому, щоб він дав їм відсіч, а то його ображають». | Пошукати інші способи. Якщо йдеться про дитину, то можна почитати літературу з виховання дітей, там багато порад, як допомогти дітям розв'язати проблеми без бійки. |
| «Я нікого не підбурюю, я просто хотів допомогти». | Щоб моя допомога не виявилася «ведмежою послугою», треба подумати, не поспішати. Часто люди можуть самі розв'язати свої завдання без нас. |
| «Та що тут думати, зробімо, і все!» | Сім разів відміряй, один раз відріж. |
8. Способи подолання помилки та профілактика
Є низка правил безпеки, які порушувати шкідливо. Треба просто привчити себе їх дотримуватися.
Якщо виникло бажання дати комусь пораду, то припустити, що для мене може бути добре й корисно одне, а для інших — зовсім інше.
Не нав'язувати людям нічого. Наприклад, ніколи не змушувати дітей їсти.
Привчати себе перед кожною дією думати про її наслідки. Наприклад, якщо говорити дитині: «Та гаразд, один раз зуби не почистимо — не випадуть», то вона може це правило застосувати не один, а багато разів.
Якщо справді треба щось зробити (або запропонувати іншому зробити), то для цього мають бути серйозні аргументи. Наприклад, якщо один із подружжя переконує іншого взяти кредит (або купити машину), то до аргументів має бути доданий точний розрахунок коштів і план дій. Тоді й буде видно, авантюра це чи справді реальний захід, який буде під силу.
Якщо в колективі є людина, яка легко підбурюється на погане (наприклад, колега на роботі легко «заводиться» на політичні суперечки, а бабуся в сім'ї занедужує, коли дізнається новини про чергову катастрофу на кораблі), то краще не повідомляти таким людям інформацію, яку вони не готові сприйняти спокійно.
«Частіше зважуй, що і кому говорити про все» (Горацій).
9. Інша крайність
Відмова від спілкування та взаємодії з людьми — «Краще вже нічого не буду робити, аби чого не вийшло».
10. Позитивні якості
Схвалення, підбадьорювання, підтримка.
11. Позитивна якість, яку приймають за підбурювання
Схвалення, підбадьорювання, спонукання до позитивного — слова або дії, спрямовані на пробудження інтересу до добра, розумного.
Для усунення досвіду помилки необхідно виконання всіх етапів роботи над собою.