Нетерпимий той, хто без роздратування
не може сприймати недоліки інших
І. Кант
1. Визначення помилки
Нетерпимість — неприйняття будь-кого або чогось, дратівлива реакція на щось або будь-кого.
2. Близькі за значенням слова: непримиренність непереносимість дратівливість.
3. Тлумачення близьких за значенням слів:
Непримиренність — стан, що не допускає жодних угод, жодного примирення, об'єднання.
Непереносимість — стан крайнього нетерпіння до об’єкта роздратування, прагнення всіляко ізолюватися від нього.
4. Словесні вираження помилки:
«Навіть у дзеркало на себе не можу дивитися!»,
«От, як завжди, у мене нічого не виходить!»,
«І що за життя у мене таке?!»,
«Все не так, як я хотів!»,
«Я ніяк не можу змиритися з моєю ситуацією»,
«Мене, взагалі, не влаштовує моє становище (або таке становище речей)!»,
«Ніколи не змирюся з цією втратою!»,
«Що за дурні завдання (інструкції), ніяк не можу з ними розібратися!»,
«Ну, треба ж, як погано погода зіпсувалася!»,
«Знову ця гидота!»,
«Ну от, знову безлад!»,
«Це не по-моєму!»,
«Я не повинен усе це терпіти!»,
«Прийняти це — вище моїх сил!»,
«Я ж просив по-іншому, незрозуміло що чи?!»,
«Я не хочу і не збираюся вас розуміти!»,
«Терпіти не можу таких людей, речей (слів, вчинків)!»,
«Він мене навіть своїм виглядом дратує!»,
«Вона (або її дурість) мене просто бісить (виводить із себе)!»,
«Я його «не переварюю»?!»,
«Я навіть поряд з вами не сяду — не винесу такої поведінки!»
і інші.
5. Форми прояву
Незадоволеність людиною собою, нетерпимість до себе, постійне терзання себе питанням: «Чому я такий?».
Стан роздратування, невдоволення людини через несприятливі стосунки, нереалізовані плани, нездійснені надії, тому що все має здійснюватися так, як вона задумала.
Зіпсований настрій у людини від думки, що треба зустрічатися з людьми, які дратують своєю поведінкою.
Висловлювання свого роздратування оточуючим щодо своєї зовнішності, рис характеру, життєвої ситуації, яку людина не може прийняти, вважає, що через це у неї не складається життя.
Проявляючи нетерпимість до справи, людина прагне якнайшвидше її закінчити або взагалі нічого не робити, нервує, робить різкі рухи. Людина думає, що їй треба робити те, що хочеться (або те, що у неї добре виходить).
Щоб показати, що поведінка людей недопустима, людина бурхливо виражає свої почуття на підвищених тонах (починає вказувати, повчати тощо).
Нетерпимість людини до зауважень оточуючих на свою адресу — різкі висловлювання і нервова поведінка (грюкання дверима, кидання предметів, «дергання», розмова на підвищених тонах, крик). Людина вважає, що таке про неї невірно, вона ж робить усе правильно.
Неприйняття недоліків людей — відмова від спілкування з ними, бойкот. А якщо людина спілкується з людьми, то з невдоволеним виглядом, упередженою гримасою на обличчі, зривається на крик, скорочує їх, починає «трястися», може їх ударити, тому що вони для неї нестерпні — «Такі» заважають жити, все псують» тощо.
Роздратування людини під час виконання спільних справ з іншими людьми, яких вона починає критикувати, замість того щоб домовитися і погодити свої дії. Людина вважає, що з такими недотепами не можна мати справу.
І інші.
6. Механізм помилки
Нетерпляча людина керується помилковою думкою: «Якщо не по-моєму, то терпимо до цього ставитися не можна, для мене і для всіх це буде гірше».
Однією з причин нетерпимості є ідеалізація. Людина занадто багато очікує від життя та інших людей, вважає, що все повинно бути таким правильним, яким вона себе уявляє. Але якщо відбувається інакше, людина починає дратуватися, сердитися, не бажаючи приймати те, що є.
Проявляючи примхи, прагнучи за всяку ціну здійснити свої хвилинні бажання, людина не може спокійно поставитися до ситуації, коли виходить не так, як вона хоче. Вона починає дратуватися, обурюватися, влаштовувати істерики, вимагати негайного виконання.
А коли людина бачить, що у інших «все краще і більше», людині ще важче змиритися зі своїм становищем. Вона вважає, що не можна погоджуватися на «гірше», треба, щоб було як у інших.
«Досягнувши» чогось у житті, людина зверхньо ставиться до тих, хто живе недостойно: пиячить, ледарює тощо. Людина при вигляді таких людей починає дратуватися, оскільки вважає, що вони заважають їй спокійно жити.
Пропонуючи свою думку як єдино правильну, людина у своїй категоричності не бажає вислуховувати чужі пропозиції, поради — дратується, наполягає на своєму. Вона не терпить жодних заперечень, не замислюючись, що інші варіанти можуть бути кращими.
До непримиримості веде і косність. Не бажаючи переглядати свої погляди на життя, сприймати нове, незрозуміле, людина непримиримо ставиться до всього, що не входить у рамки її світогляду. Так, деякі літні люди можуть не сприймати спосіб життя молоді, ставляться до них з роздратуванням. Вони також не приймають спокійно зміни в житті, далекі поїздки, погоду, ціни на продукти і т. д.
У нетерплячої людини кожне прохання близьких про допомогу сприймається нею нетерпляче, «ледаче» діло викликає бурю емоцій. Вона роздратовано виконує роботу, думає, що чим більше буде відпочинку та розваг, тим краще життя. Коли людина не бажає знаходити шляхи взаємодії з людьми, вона думає: «Навіщо я буду напружуватися, нехай інші підлаштовуються під мене». Тому вона легко дратується на оточуючих, якщо її не розуміють, не роблять так, як вона бачить.
Вимоглива людина, звикла до певних умов, комфорту, не може переносити порушення звичних зручностей, порушення певних правил (наприклад, відключили воду, світло, черга в магазині, не поступилися місцем у транспорті і т. п. — взагалі немає, на її думку, ніякого нормального життя).
У людини, яка дратується з кожного приводу, нетерпимість стає яскравою рисою характеру.
7. Шкода
Нетерпляча людина:
- живе у стані невдоволення, озлобленості, позбавляє себе радості, душевного спокою, доводить себе до проблем зі здоров’ям;
- не може спокійно сприймати свої недоліки, терзає і ненавидить себе;
- втрачає розсудливість, об’єктивність, робить скоропальні висновки та вчинки, про які потім шкодує;
- не має у колективі розуміння, доброзичливості до себе, тому що нервує своїх членів сім’ї, колег, друзів;
- провокує у своїй сім’ї розлад через «вічні» докори, сварки, розбірки;
- передає свій досвід спілкування дітям, а потім сам страждає від їхньої поведінки;
- позбавляє себе допомоги людей, адже їм «не догодиш», що б люди не робили, все не так;
- ставиться до домашньої роботи як до «рутини», відстає, все «валиться з рук»;
- на роботі не виконує якісно свої обов’язки, не здійснює необхідних планів, тому що втрачає сили від своєї роздратованості, яка забирає час, не дає йому зосередитися на справі;
- починає заздрити тим, у кого все швидко і добре виходить, у результаті не набуває свого досвіду.
- не приймає несподіваної для нього ситуації, і, перебуваючи в емоціях, не може зрозуміти, чому вона сталася, не бачить виходів.
8. Мотиви та альтернатива
| Мотиви (помилкові думки, установки) | Альтернатива |
| «Скільки не кажи, все одно роблять по-своєму, ну невже "не доходить", терпіти це неможливо». | У кожної людини є право мати власну думку, власний підхід до життя. Люди живуть так, як хочуть, отримуючи при цьому те, що обрали самі. Замість поради людина має право використовувати метод «спроб і помилок». |
| «Як я можу це переносити, я й так втомився (хворий, у мене проблеми тощо)». | Від нетерпимості можна тільки ще більше втомитися, додати у «свою скарбничку» ще одну проблему. Краще розібратися, чому це виводить із себе. Дивись — і однією проблемою менше буде. Коли людина розбирається в ситуації, не входячи в почуття, вона стає сильнішою, стриманішою. |
| «Я ніколи не змирюся зі своїм становищем!». | Подумати, як можна поліпшити ситуацію. Навіть маленькі кроки можуть вносити великі зміни. |
| «Гнати таких у шию треба, як їх можна терпіти!». | Терпіти — це не означає бездіяти і зносити все, що люди витворяють. Можна сказати їм про те, що вам не подобається в них, аргументовано пояснивши, чому це погано для всіх. Тобто вміти позначити свою позицію, але не в агресивній формі, а як тверде висловлювання своєї думки, щоб образумити тих, хто поводиться «вкрай зухвало». |
| «Вони мене спеціально дратують». | Поставтеся до них із розумінням, незважаючи на їхній вибір. Знайдіть у цих людях ті якості, які ви цінуєте. |
9. Прийоми подолання помилки та профілактика
«Головне правило поведінки — це взаємна терпимість, розуміння того, що люди не можуть думати однаково, і що всі ми бачимо фрагменти єдиної істини під різними кутами зору» (М. Ганді).
«Так само, як неможливо знайти на дереві два абсолютно однакових листки, неможливо відшукати двох однакових людей» (Адлер Альфред).
«Не створюй собі занадто мудрованого уявлення про людину, суди про неї просто: не вважай занадто хорошою, ні занадто поганою» (Ліхтенберг Георг Крістоф).
«Терпимість — це любов» (Д. Х. Джебран).
Терпимість до чужої думки — це не відмова від власних переконань, а мудрість.
Перед тим як проявити нетерпимість до інших, подумати, що в них може бути відмінне від нашого виховання, умови життя, досвід, здібності тощо.
Коли починається роздратування:
- поставити собі запитання: «А як можна вчинити по-іншому?», «Що я можу зробити, щоб поліпшити ситуацію?». Подумати, які запитання чи фрази допоможуть вчасно зупинитися.
- замість емоцій шукати конкретні рішення. Наприклад, чоловік дивиться голосно увімкнений телевізор, виявити розуміння і повагу до його потреби та запропонувати йому використовувати навушники. На роботі, доводиться постійно розкладати на місце папки за колегами. Перестати це робити.
При плануванні заходів, передбачити, що будете робити, якщо вони «зірвуться», продумати свої дії, якщо ситуація зміниться, знайти кілька варіантів виконання наміченої справи, приготувати інший комплект одягу на випадок негоди.
Якщо не завжди вдається бути готовим до несподіваних подій, намагатися підходити до всього гнучко, знаходити в цьому плюси. Не поспішати з висновками. Пізніше події, що відбулися, часто оцінюються як «на краще».
При спілкуванні з оточенням не забувати про різні способи донесення інформації — особистий приклад, делікатна порада і просто мовчання.
Щоб не дратуватися на те, що нас не зрозуміли, намагатися точніше й конкретніше викладати свої думки, виразно говорити, уточнювати, якщо необхідно, чи правильно люди зрозуміли.
Не «боротися» зі своїм життям, переглянути його обставини під іншим кутом. Терпима людина дозволяє собі отримувати від життя більше, радіючи навіть дрібницям, нетерпима завжди очікує більшого, тому незадоволена.
Не зациклюватися на речах, які дратують, ставитися до них простіше. Відволіктися, подумати, що гарного можете зробити! Не відкладати зустрічі та поїздки через те, що роздратовані й зіпсовано настрій. Спілкування з іншими людьми допоможе подивитися на ситуацію по-іншому.
Часто ми дратуємося через щось другорядне, а головне втрачаємо. Тому не бачимо причин проблеми, яка нас «виводить із себе». Наприклад: дитина не хоче робити уроки, тому що втомилася, а батьки нервують, дратуються через те, що уроки не зроблені вчасно. Варто зрозуміти, у чому річ, і знайдуться інші варіанти з уроками (зробити пізніше, переглянути режим дня, робити уроки поетапно — «не за один присід» та ін.).
Не дратуватися на себе, якщо не виходить одразу змінитися. Дорогу здолає той, хто йде.
Не зупинятися на досягнутому (наприклад, уже рідше дратуєтеся на членів сім'ї), шукати, що ще допоможе бути більш терпимим. Той, хто виліз із ями до середини й не продовжує дертися вгору, неминуче скочується назад.
«Вміння переносити недосконалість інших є ознака вищої гідності» (Вінклер).
10. Інша крайність: потурання.
11. Позитивні якості: терпимість, розуміння, спокій.
12. Позитивна якість, яку сприймають за нетерпимість: критичність, висловлювання своєї думки; аналіз справи, події з виявленням помилок, недоліків.
1. Визначення помилки 