«Найнебезпечніша брехня — це злегка спотворена правда»
Г. Ліхтенберг
1. Визначення помилки
Спотворення — неточне відображення дійсності, неправильне сприйняття або викладення інформації.
2. Близькі за значенням слова
Брехня, перекручення, перероблення, применшення, перебільшення.
3. Тлумачення близьких за значенням слів
Перекручення — хибне тлумачення, спотворення.
Брехня — навмисне спотворення чогось, неправда.
Перебільшення — додавання зайвого, вигадування неіснуючого.
Применшення — навмисне замовчування «зайвих» деталей.
4. Словесні прояви помилки
«Точність потрібна лише в математиці»;
«Нічого страшного, якщо трохи додам від себе»;
«Розкажу так, як буде краще»;
«Прикрашу події»;
«Подам це у вигідному для себе світлі»;
«У цьому випадку не гріх збрехати»;
та інші.
5. Форми прояву
Однобоке, необ'єктивне сприйняття подій, чиїхось слів, дій, учинків через небажання дивитися на речі з різних боків.
Домислювання фактів, інтерпретування «по-своєму» побаченого або почутого через невміння чи небажання сприймати те, що відбувається, таким, яким воно є.
Приписування комусь або чомусь неіснуючих якостей, деталей тощо, віддаючи перевагу бачити цей об'єкт іншим, а не таким, яким він є насправді.
Передавання інформації «на свій лад», так, як самому зрозуміліше, зручніше, вигідніше.
Прикрашання й додавання неіснуючого під час переказу подій, щоб їх «прикрасити».
Применшення значення будь-яких подій, свідоме опущення «несуттєвих» подробиць під час передавання інформації іншим, щоб схилити оточуючих до своєї думки.
Навмисне внесення людиною змін і допущення неточностей під час виконання справи, вважаючи, що так буде краще.
6. Механізм помилки
В основі спотворення лежить хибна думка людини про те, що сприймати й передавати інформацію можна так, як їй самій зручніше, адже точністю можна й знехтувати.
Однією з причин спотворення є корисливість, коли людина викладає певні обставини, життєві ситуації у вигідному для себе світлі, щоб досягти власних цілей.
Часто це відбувається через бажання прикрасити дійсність і честолюбство. Красуючись перед людьми, прагнучи справити на них враження, здобути популярність або отримати похвалу й визнання, людина прикрашає розповідь про події, що сталися, додає від себе, перебільшує або применшує деталі, замовчуючи те, що для неї невигідне.
До брехні людину спонукають страх і недовірливість. Боячись покарання, людина применшує свою роль у тому, що сталося, навмисно спотворює події. Побоюючись побачити навколо небезпеку, вона починає приписувати людям неіснуючі риси характеру, додає до подій зайве, перекручує те, що відбувається.
Неосвіченість, недостатня грамотність і дилетантство в певних питаннях також призводять людину до спотворення. Маючи поверхове уявлення про щось, не бажаючи вникати в суть справи й здобувати знання з розглядуваного питання, людина неправильно сприймає події, процеси, людей і, відповідно, неточно відображає їх у своїх словах і діях (спотворює факти під час написання нарисів, статей, передає недостовірні, зрозумілі «по-своєму» відомості, виконує будь-яку справу, змінюючи її суть, плутаючи послідовність дій, додаючи непотрібні деталі).
Поспішність, нерозсудливість призводять до того, що людина, не розібравшись, робить неправильні висновки, неправильно тлумачить поведінку людей і події, сприймаючи їх так, як їй у цей момент зрозуміло.
На спотворення дійсності впливає будь-який негативний стан людини. Роздратовуючись, виявляючи невдоволення, людина сприймає все крізь призму неприйняття оточення. Ображаючись, вона тлумачить усе по-своєму. У стані депресії або відчаю робить висновки, що вже нічого не змінити. Терзаючи себе звинуваченнями, людина вважає, що в усьому винна лише вона сама. Перебуваючи в похмурому, непривітному стані, вона вважає, що життя лише з цього й складається.
Не бажаючи або не вміючи контролювати свій стан, помилкові дії, людина набуває звички спотворювати реальність.
7. Шкода
Спотворено сприймаючи слова або реакцію фахівців, людина може завдати собі шкоди. Наприклад: домислюючи слова лікаря, через страх і відчай людина приймає рішення про необхідність термінової операції, не зосереджуючи уваги на тому, чого можна уникнути.
Намагаючись виглядати краще, людина настільки перекручує інформацію, що зрештою постає перед іншими у несподіваному для себе світлі: хотіла як краще — вийшло гірше.
Звикаючи брехати, людина легко переходить до наклепу на інших людей, через що може бути звинувачена у неправдивому свідченні.
Батьки, вважаючи нормальним приховувати від дітей правду або при них же перекручувати відомі дітям події, самі бувають ошукані власними дітьми. У взаєминах між членами сім'ї звичними стають нещирість і фальш.
Під час спілкування з друзями та колегами, перекручуючи чиїсь слова або «по-своєму» тлумачачи вчинки людей, людина таким чином поширює плітки. Оточуючі намагаються зайвий раз такій людині нічого не розповідати, уникають її. Маючи таку репутацію, людині важче налагоджувати як особисті, так і робочі взаємини в колективі.
Недооцінюючи важливість точності в роботі, людина несе відповідальність за наслідки своїх дій. Наприклад, неточно виготовлена деталь, порушення під час складання техніки зрештою впливають на безпеку людей.
Спотворено сприймаючи дійсність, людина вже не є об'єктивною. Вона робить неправильні висновки, ухвалює хибні рішення, що призводить до важко виправних помилок і серйозних наслідків. Наприклад, молодий чоловік, неправильно витлумачивши спілкування своєї дівчини з іншим хлопцем, зі скандалом розлучився з нею, побив «суперника», за що був притягнутий до кримінальної відповідальності.
8. Мотиви й альтернатива
| Мотиви (омани, установки) | Альтернатива |
|---|---|
| «Якщо передам по-своєму (щось додам, прикрашу), буде набагато цікавіше». | Уміння побачити в чомусь цікаве й показати це іншим робить непотрібною необхідність прикрашати. Коли людина додає «від себе», інформація втрачає свій початковий зміст, який є важливим для оточуючих. |
| «Щоб не виглядати гірше, потрібно "зайвого" не говорити, а все подати так, як мені вигідно». | Спотворюючи дійсність і говорячи неправду, згодом виглядаєш гірше, ніж людина, яка визнає свої недоліки й помилки. |
| «Я не хочу засмучувати цю людину, тому не розповім їй усе, як є». | Приховуючи правду, можна вчасно не забезпечити ухвалення правильних рішень. А людина, від якої приховали правду, може й образитися через це. |
| «Якщо я так бачу, значить, так воно і є». | Розуміння змісту того, що відбувається (пошук відповідей на запитання: «Чому це сталося?», «Чи можливі інші пояснення того, що сталося?» тощо) допомагає людині неспотворено сприймати дійсність. |
| «Мені не до точності, головне — хоч якось зробити». | Часто потім доводиться переробляти, витрачаючи додаткові сили, час, гроші. Чим точніше, тим кращий результат. |
9. Прийоми подолання помилки та профілактика
Варто замислитися:
Чому у вас виникає потреба вносити спотворення, нехай навіть незначні?
Якби кожен перекручував усе так, як йому хочеться, що було б у підсумку?
Спотворюючи дійсність, людина думає, що тим самим вносить своє розуміння, «творчість», свої думки тощо, а насправді перекручує її.
Знання справжнього стану речей завжди краще. Недарма існує приказка: «Краще гірка правда, ніж солодка брехня».
Щоб не вдаватися до неправди через страх бути прямолінійним («рубати правду-матку»), добирайте такі слова, щоб сказати правду й водночас не нашкодити собі та людям. Допоможе в цьому відсутність пошуку власної вигоди (не думати, який матимеш вигляд, що скажуть) і доброзичливість до людей.
Учіться розрізняти, коли необхідно передати інформацію слово в слово, а коли пояснити її своїми словами, передавши суть.
Збираючи недостатню інформацію й намагаючись дивитися на речі з різних боків, ви будете об'єктивнішими.
10. Інша крайність
Скрупульозність, дріб'язковість.
11. Позитивна якість
Точність, об'єктивність, правдивість.