«Життя в неробстві  — це передчасна старість».

Й. В. Гете

1. Визначення помилки

Неробство — заповнення часу розвагами замість корисної діяльності.

2. Близькі за значенням слова

Веселощі, розвага, забава, потіха, тиняння без діла, марнування часу.

3. Тлумачення близьких за значенням слів

Тиняння без діла – проведення часу в неробстві, у марних ходіннях.

Розвага — заняття, проведення часу, що приносить задоволення.

Забава — розвага, гра.

4. Словесні вираження помилки

«Відпочину як слід»;

«Погуляємо на славу! (На широку ногу)»;

«Зберемося, відзначимо цю подію»;

«Цього дня можна й розслабитися»;

«Зайнятися нічим, подивлюся свій улюблений серіал»;

«Влаштуємо перерву, трохи побалакаємо»;

«Таку захопливу подію я пропустити не можу»;

«Справу зроблено — можна розслабитися»

та інші.

5. Форми прояву

Передчуття свята (уявна підготовка до веселощів: обдумування вбрання, очікування розваг, забав тощо).

Продумування та влаштування потіх, розіграшів для розваги гостей.

Пошук приводів щось «відзначити».

Організація та участь у розважальних заходах (гуляння, «дівич-вечори», «парубочі вечори», корпоративні вечірки тощо), участь у тусовках, «зустрічах у гаражі», щоб весело провести час.

Влаштування необґрунтованих «перерв» у роботі (перекури, «легкі» розмови, комп’ютерні ігри, «зависання» в Інтернеті, перегляд розважальних сайтів тощо).

Перегляд «намарно» (від нічого робити) телепередач, перегортання журналів.

Відвідування казино, розважальних закладів (барів, кафе, ресторанів, нічних клубів тощо) з розважальною метою.

Організація та участь в азартних іграх (карти, ігрові автомати, гра в наперстки тощо).

Безцільні прогулянки, ходіння по магазинах і в гості, аби тільки кудись сходити.

Участь у розіграшах, лотереях, розважальних конкурсах, щоб розважитися, «відпочити».

Виконання будь-яких сторонніх справ замість актуальної або термінової роботи.

6. Механізм помилки

В основі неробства лежить переконаність людини: «Щоб повноцінно відпочити, потрібно розважитися», «Життя стає цікавим, коли час заповнюєш розвагами (робота — важка праця, без свят не обійтися)».

Причиною неробства є легковажність і марнотратство. Не замислюючись над наслідками своїх дій, недоцільно витрачаючи свій час, сили та грошові кошти, людина влаштовує для себе та інших «свята» (організовує «парубочі вечори», «дівич-вечори», «гуляє» в кафе та ресторанах, нічних клубах, бере участь у забавах, розважальних конкурсах, безцільно просиджує з друзями в гостях тощо).

До неробства веде лінь і неорганізованість людини. Не бажаючи докладати зусиль у праці, корисній діяльності, не бажаючи планувати свої справи, вишукуючи привід для «відпочинку», людина заповнює свій час заняттями, що приносять їй задоволення (дивиться «нескінченні» серіали, годинами «розслабляється» на дивані, зачитується захопливими романами, «занурюється» в комп'ютерні ігри тощо).

Нестриманість людини та її схильність до насолод також є причинами розваг. Не бажаючи обмежувати себе у вчинках, словах, думках, прагнучи задоволення чуттєвих нахилів, людина «розбавляє» своє життя чимось приємним (переглядає розважальні передачі та сайти, відвідує відповідні заклади, «смакує» в розмовах із людьми подробиці з життя «зірок» тощо).

Не вміючи організувати свій час із користю, схиляючись до розваг, людина стає залежною від них, набуваючи такої риси характеру, як схильність до неробства.

7. Шкода

Дозволяючи собі проводити час у неробстві, у розвагах, людина послаблює свій організм, наражає себе на ризик захворіти, морально деградує, втрачає здатність розрізняти шкідливе й корисне, втрачає набуті у своєму житті навички та вміння, послаблює свій інтелект.

Марне проведення часу потребує багато часу та грошей. Потім не вистачає ні того, ні іншого.

Витрачаючи час на розваги, заняття, що приносять задоволення, людина позбавляє себе можливості виконати необхідні справи та спланувати подальші, «створює» ситуацію «наростаючого клубка» справ.

Небажання члена сім'ї брати участь у домашній роботі через «зайнятість» біля телевізора, комп'ютера, «відпочинок» на дивані призводить до побутової занедбаності, конфліктів (з'ясування стосунків, скандалів) у сім'ї, відмов інших членів сім'ї допомагати першому, до розпаду сім'ї.

Неробський спосіб життя батьків привчає дітей до подібного, через що діти потрапляють у різні залежності (ігрову, алкогольну, наркотичну), схиляються до злодійства та бродяжництва. Батьки не отримують підтримки з боку дітей, змушені згодом утримувати дорослих «споживачів» і «нахлібників» або розв'язувати складні ситуації, пов'язані із залежностями дітей.

Влаштування людиною для себе постійних перерв у роботі, ухиляння від справ (ходіння по кабінетах, імітація зайнятості) призводить до невдоволення з боку колег і керівництва, переведення на менш оплачувану посаду або до звільнення.

Людина, яка «пропалює» своє життя у веселощах, формує у своїй свідомості модель поведінки сучасної людини, байдужої до подій і справ суспільства, інфантильної людини, яка живе «одним днем». Така людина стає слабкою перед життєвими труднощами, некорисною для оточення.

8. Мотиви та альтернатива

9. Прийоми подолання помилки та профілактика

«Ніщо так не заохочує неробства, як порожні розмови. Якби люди мовчали й не говорили тих дурниць, якими вони відганяють від себе нудьгу неробства, вони не могли б його переносити».

«Бути неробою — означає мимоволі завжди прислухатися до того, що говорять, бачити, що роблять; той же, хто працює і зайнятий, мало чує і мало бачить».

Інтерес до справи та усвідомлення її користі викликають бажання працювати. «Жінка, яка любить прати, завжди знайде воду» (швейцарське прислів'я). «Праця робить турботи непомітними» (латинський вислів).

Час, проведений марно, обтяжує. «Неробство стомлює нас швидше, ніж праця». Часто з'являється втома від заклопотаності справами, внутрішнього напруження. Щоб їх зняти, можна переключитися на нетрудомісткі корисні заняття, які завжди знайдуться (наприклад: витерти пил, полити квіти, скласти речі, почистити взуття, допомогти кому-небудь у його роботі — подати інструмент, зібрати сміття, нарізати овочі на салат, помити посуд тощо). При цьому думки спрямовуються на інше, стає легше.

Щоб сили не зменшувалися, їм потрібне розумне застосування. Якщо спланувати свої справи та розподілити сили так, щоб не втомлюватися, то не захочеться заповнювати час розвагами.

10. Інша крайність

Аскетизм, трудоголізм, смуток, похмурість, понурість.

11. Позитивні якості

Розсудливість, життєрадісність, працьовитість, відповідальність.

12. Позитивна якість, яку сприймають як неробство

Спілкування.